ЗЕМЛЕРАЙ

Що таке сидерати ?

Сидерати- рослини, які називають зеленим добривом. Це природне добриво не просто повністю замінює перегній та мінеральні добрива. Сидерати виконують ряд важливих функцій у рослинництві:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сидерати – наші помічники у різних ситуаціях. Ми їх сіємо по 2-3 рази на рік.

Починаємо сезон сидерації тоді, коли збираємо врожай. Жоден клаптик землі не має пустувати ніколи !  (Це основне правило сидерації). Наприклад, коли викопали часник – на цій площі, якщо нічого не садимо з овочевих, засіваємо посухостійкі рослини : чумизу, суданку. Вони стійкі до високих температур, гарно приглушують супутників культурних рослин (бур’яни), розпушують землю. З першими заморозками вони померзнуть і вкриють ґрунт. Де були корінчики, на весну утворяться пори. Якщо вам потрібно розкислити ґрунт, збагатити його азотом, або розрихлити важкий суглинок – посійте однорічний люпин.  Суданка, чумиза, люпин – теплолюбові сидерати. Тому, якщо хочете посіяти їх на весь сезон на ділянці ,яка цього року «відпочиває», то висівайте не раніше другої декади травня – коли мине загроза заморозків.

Після того, як викопали картоплю, розсіваємо по городу одну з вищеназваних сидератних культур: суданку, олійну редьку, гірчицю, вику з вівсом, жито, гречку, горох «пелюшка», фацелію, суріпку.

Для збагачення ґрунту різними мікроелементами робимо суміші сидератів. Наприклад, олійна редька + суданка + вика +, овес + горох + гірчиця, овес + вика, люпин + ячмінь.

Суданку ми любимо за те, що вона росте навіть у засуху. Її можна тричі за сезон скошувати (на висоті  10 см від ґрунту), вона відростає знову. Скошену траву використовують, як мульчу або корм для тварин (кролям, козам, корові та іншим). Суданка для них – найсмачніша з усіх трав ! Також кури, гуси та індики її теж люблять найбільше.

Гірчиця і олійна редька – сидерати - сестри з родини хрестоцвітих. Вони гарні фітосанітари ґрунту від фітофтори, парші картоплі, а також від шкідників : дротянки нематоди. Витримують приморозки заморозки до “- 5˚ С” . Можна висівати з квітня по вересень, але вони вологолюбиві. Не витримують тривалі посухи. Найбільше зеленої маси дають в дощову погоду. Отже їх найкраще сіяти восени. Можна – в суміші з бобовими – горох, вика. Олійна редька сильніша за гірчицю, дає більше зеленої маси і глибше розрихлює ґрунт. Якщо посіяти озиму вику з олійною редькою, то вика перезимує і ранньою весною ваша земля буде вкрита зеленим килимом, під яким не буде місця бур’янам.  Довго буде триматися волога. Вика збагатить ґрунт азотом. Але навесні потрібно буде зробити обробіток ґрунту (до 7 см). Пришвидшить переробку вики на гумус внесення в ґрунт бокаш (1,5 кг на сотку) або емочок «Родючість» ( 200 – 500 мл на 1 сотку).

Якщо потрібно «вивести» пирій – ми сіємо восени (у вересні жовтні) жито або житницю. Весною потрібно

буде його «заробити» неглибоко в ґрунт. Бажано за 10 днів до садіння городніх культур, при цьому

обов’язково вносимо корисні мікроорганізми «бокаші» або «Біоаг+» (Емочка- Родючість).

Якщо хочете, щоб ваш город зеленів цілу зиму і під час відлиг дарував вам зелень на салати і корм

вашим тваринам (птиці, кроликам), то посійте в серпні – листопаді тифон. Навесні, коли розтає сніг – це

перша свіжа зелень, солодка на смак.

У квітні – травні ми садимо по тифону картоплю без додаткового обробітку ґрунту. Під тифоном ваша

ділянка навесні залишається чиста від супутників культурних рослин і не пересихає на сонці. Тифон, що

залишається у міжрядді картоплі, у травні зацвітає і відмирає. Тобто, поки картопля не зійшла ,він не дає

рости бур’янам, а коли картопля піднімається ,він їй вже не заважає.

Але після тифону не можна садити капусту й редьку, тому що вони з однієї родини хрестоцвітих.

Ранньою весною на ділянках, де немає сидератів, засіяних з осені і немає мульчі – тобто на «голих»

ділянках нашого городу ми сіємо ранньовесняні сидерати. Адже ґрунт ніколи не має бути голим !

Якщо ви залишите його голим бодай на тиждень – природа заповнить його «супутниками культурних рослин». Бажані вони для вас, чи ні – вирішуйте самі. Цієї весни, коли після зими різко наступило сильне потепління, у нас так і вийшло. Роль сидератів взяли на себе: мокрець, глуха кропива, кульбаба, розхідник, тощо. Все прийшлось пересапувати. З одного боку це добре – те, що  не встигли зробити ми, природа зробила сама. Зелена маса різних рослин, потрапивши в ґрунт, збагатить його різноманітними мікроелементами, гумусом.

Але ,щоб було менше роботи ,ми ранньою весною засіваємо фацелію (іі можна просто розкидати по ґрунту і не присапувати). По ній можна посадити розсаду капусти, помідор, картоплю. Фацелія як попередник підходить для всіх городніх культур. Своїм цвітінням вона принаджує бджіл і інших комах запилювачів, а також «відлякує» шкідників. Ми залишаємо фацелію, щоб цвіла між капустою, помідорами, огірками. У міжрядді картоплі для збереження вологи та пригнічення супутників культурних рослин ми сіємо люпин або льон, або гречку, або гірчицю. Висіяні сидерати у міжрядді частково заміняють мульчування.

Особливе місце в сидерації посідає буркун. Ця дворічна рослина здатна рости на самих бідних і важких ґрунтах. Своєю могутньою кореневою системою глибиною до 5 – 7 м вона розрихлює ґрунт і збагачує калієм, фосфором, а особливо – азотом. Буркун засвоює з глибин ці недоступні для інших рослин мікроелементи та переводить їх у доступну форму. А також він – фіто санітар ґрунту від хвороб та шкідників.

Гарний приріст дають молоді саджанці дерев та малини, якщо у міжрядді сіяти буркун, скошувати його і залишати, як мульчу, біля кущів та молодих дерев.

На друге літо буркун зацвітає. Пагони з цвітом ми збираємо і сушимо, як лікарську рослину, адже буркун – найкращий розріджувач крові ( для профілактики тромбоутворення), протизапальний та відхаркувальний засіб.

Багато рослин сидератів мають лікувальні властивості. Це овес (трава і зерно), гречка (цвіт), амарант, чорнобривці…

Висівайте сидерати від одного до трьох разів на рік – і побачите, як швидко покращиться родючість ґрунту та урожайність  ваших рослин !

 

Надія Федотова, організатор Клубу природного землеробства, м. Бар Вінницької області

Фацелія

Суданка

Матеріали таблиці використано з газети "Диво - Земля" №24 2018

Тифон

- відновлюють структуру ґрунту (розрихлюють ґрунт);

- пригнічують ріст бур’янів;

- покращують аерацію ґрунту, його водопроникність;

- нормалізують кислотність ґрунту;

- запобігають ерозії ґрунтів;

- пригнічують патогенну мікрофлору ґрунту (наприклад гірчиця, олійна редька, суріпка допомагають оздоровити ґрунт від фітофтори);

- стимулюють розвиток ґрунтових мікроорганізмів,

покращуючи родючість ґрунтів;

- принаджують корисних комах – запилювачів та ентомофагів;

- можуть слугувати природним затіненням від зайвого сонячного випромінювання в спеку.