ЗЕМЛЕРАЙ

Ледача картопля

Як виростити цей улюблений багатьма овоч, витрачаючи мінімум зусиль та коштів ?

Для цього, крім знань агротехніки природного землеробства, враховуємо вимоги картоплі до умов вирощування, можливі захворювання та шкідники.

Вологолюбивість. Чим краще замульчована картопля – тим краще збережена волога і кращий врожай. Картопля з гарним шаром мульчі «переживе» навіть місячну засуху.

Потреба у родючих ґрунтах. Родючість ґрунту забезпечуємо посівом сидератів, внесенням корисних бактерій, які переробляють органічні рештки в доступну для рослин форму. Якщо ґрунт дуже бідний, можна внести в лунки під картоплю по одній столовій ложці  добрива «Екзол». Воно багате на калій, тому задовольняє потреби картоплі у підвищеній кількості цього макроелемента.

Захворювання картоплі.

Фітофтороз, чорна парша (ризоктоніоз), бура плямистість (альтернаріоз), звичайна парша, срібляста парша – грибкові захворювання.

Кільцева гниль – бактеріальне захворювання.

Мозаїка картоплі – вірусне захворювання.

Найкращий засіб від усіх хвороб картоплі, як і будь-якої рослини – це попередження захворюваності (профілактика).

Попередженням усіх грибкових та бактеріальних захворювань є профілактична обробка грунту, насіннєвого матеріалу та обприскування під час вегетації рослин біопрепаратами, що містять у своєму складі ефективні мікроорганізми та грибки. Наприклад: «БіоАг оригінал», «БіоАг родючість», «Триходермін» («Триходерма», «Трихофіт») і інші.

Профілактика вірусних захворювань – це здоровий насіннєвий матеріал та зміцнення імунітету рослин.

Шкідники картоплі.

Колорадський жук.

Профілактика: такі рослини, як полин, нагідки, льон відлякують колорадського жука, якщо ростуть поруч (у міжрядді).

Регулярне (один раз на 2 – 3 тижні) обприскування рослин у період вегетації біопрепаратом «Емочка захист» сприяє кращому імунітету рослини, зміцненню іі листкової пластинки. Такі міцні рослини жукам «не по зубах». Щороку обов’язкове використання сівозміни. Найкращі попередники картоплі – жито чи інші зернові, гречка. Після збору урожаю обов’язково сіємо сидерати або їх суміші: гречка, гірчиця, олійна редька, тифон, овес, вика, суданка, жито. 

Якщо ж все таки жуки з’явилися, використовуємо біопрепарат «Актофіт» («Актарофіт») плюс обов’язково прилипач, який покращує ефективність препарату до 30 %. Біоприлипач  рівномірно розприділяє препарат по листковій пластинці (у вигляді плівки) і не дозволяє вітру чи дощу зруйнувати цю плівку.

Медведка, дротянка.

Від цих шкідників обробляємо ґрунт  біопрепаратами «Метаризин» («Мезитропін») плюс «Боверин». Але робити це потрібно з осені або ранньою весною, коли достатньо вологи в грунті.

Нематода картопляна.

Це круглі черви мікроскопічних розмірів. Ознаки враження нематодою: листя жовтіє, бульби не утворюються взагалі або формуються дуже дрібні в невеликій кількості. Дуже небезпечний шкідник. Щоб стримати його чисельність, вносимо в ґрунт біопрепарат «Нематофагін», при чому декілька разів протягом весни.

Хімічних препаратів проти нематоди не існує!

Профілактика нематоди – висівання чорнобривців як сидерата, сівозміна культур.

Отже, як ми вирощуємо картоплю ?

Мульча не дає сходити бур’янам, утримує вологу протягом всього сезону, захищає сходи від весняних заморозків. Основну роботу зроблено.

Протягом сезону обприскуємо картоплю по листю мінімум один раз на місяць «Емочкою захист» або «БіоАг родючість» (можна почергово). Якщо йдуть затяжні дощі і є підвищений ризик розвитку грибкових захворювань – обробляємо «Емочкою» частіше. Якщо з’явились ознаки фітофторозу – обробляємо «Триходерміном» або «Триходермою».

Слідкуємо за появою колорадського жука.

Завдяки мульчі картопля стійко переносить засухи, їй не страшні зливи – мульча запобігає розмиванню ґрунту. Корисні бактерії «Емочки» та ґрунтові жителі -черв’ячки поступово переробляють мульчу на добриво для рослин – весь сезон іде їх постійне природнє підживлення. Завдяки мульчі ґрунт не ущільнюється, зберігається у рихлому стані до осені.

Картоплю ми не сапаємо, не підгортаємо, не прополюємо. Бур’яни можуть подекуди пробитись крізь товстий шар мульчі аж під осінь. Картоплі вони вже не страшні. Ми іх розглядаєм як різновид сидератів.

Викопувати урожай на замульчованому городі значно легше.

Але не забуваємо – під час збору урожаю зразу ж сіємо сидерати. Земля ні одного дня не має бути голою.

Гарних вам «ледачих» урожаїв !

Після літньо-осіннього посіву однорічних сидератів ґрунт навесні вже розпушений та удобрений. Тому обприскуємо рештки сидератів ефективними мікроорганізмами «БіоАг родючість» (200 – 300 мл. на 10 л. води). Робимо рядки – борозни для картоплі. Ширина міжрядь 50 – 60 см. У рядку розкладаємо бульби, порізані на 2 – 4 частини. На кожній частинці має бути хоча б одне вічко. Бульби для посадки відбираємо здорові ,правильної форми, яка відповідає сорту. Завчасно їх прогріваємо, щоб прокинулись вічка і було видно якість посадкового матеріалу. Якщо вічка не прокинулись, то картоплини відкидаємо на їжу.

Відстань між бульбами у рядку 20 – 30 см.

Загортаємо рядки, утворюючи невеликий вал над посадженою картоплею.

Протягом тижня після посадки (чим швидше, тим краще) вкриваємо всю площу ділянки з картоплею шаром мульчі до 20 см. (солома, сіно, скошена трава). Якщо мульчі мало, то менше її кладемо на самі рядки, а більше у міжряддя. Якщо мульчі не вистачає – сіємо у міжрядді сидерати: льон, гірчицю, люпин, горох…